r/reddit_ukr

Уявімо, що ви батьки. Візьмемо приклад Тато-донька, якщо ви хлопець, і Мати-син, якщо ви дівчина.

От до вас підходить ваша дитина, в свої там 10-11 років, і питає:

"що таке оральний секс?", а потім вона каже: "а я можу це спробувати?". Ваші наступні кроки:

1. Пояснити, що це дії, які роблять дорослі люди, і що між татом/мамою і дитиною такого не може ніколи бути.

2. Показати це на прикладі та мати сексуальні стосунки (а саме оральні ласки) зі своєю дитиною.

Це дивне і аморальне питання, правда? Але мені цікаво, що ви думаєте, чи це вина дитини, якщо її цікавість призвела до другого варіанту? Чи це вина батька/мати, якщо вони продовжують це сексуальним насиллям, бо це вони дорослі і це їх відповідальність пояснити що окей, а що не окей і не допускати ніяких сексуальних дій?

Мені просто дуже болить, чути від людини, яка опинилася в ситуації номер 2, що це була її ініціатива, і що це "нічого такого". Вона визнає, що це було не правильно, але не хоче визнавати той факт, що це було насиллям і далі продовжує спілкуватися зі своїм батьком/мамою. І плюсом до того, не розуміє, чому я вважаю це проблемою і називаю це насиллям)

Спочатку я намагалася пояснити їй(людині), що це абсолютна вина дорослого, і що за це взагалі садити треба, і що їй варто звернутися до спеціаліста, щоб пропрацювати це, бо це дуууже сильно повпливало на неї. Але вона відмовлялася це визнавати. І потім я зрозуміла, що я не маю її переконувати і "рятувати", бо якщо вона сама не захоче це зрозуміти і назвати все своїми іменами - ніхто не зможе цього зробити. І що якщо їй окей з цим, то це її право і її життя. Але мене все одно бісить, що все склалося саме так. І я зла на людину, яка насилувала, і сто відсотків переконувала ту дитину в тому, що це нормально. І я зла на те, що не можу нічого змінити. Ця злість вже більше переходить в сум, бо дуже прикро, що таке існує, що батьки гвалтують дітей, і змінюють їх мислення під себе, і що потім ці діти травмовані і вважають себе винними...

Не знаю чому взагалі вирішила написати про це тут. Мабуть, мені треба було це вилити хоча б кудись.

Я не шукаю порад, можливо, підтримки в тому, що я не зійшла з розуму, тому що вважаю це насильством, не дивлячись на те, що людина це називає по іншому і виправдовує це.

Дякую, що прочитали. І хай у вас ніколи не буде нічого подібного в житті.

Добрий вечір, в мене сталася така проблема,через місяць а саме 27 липня (це приблизно) мені потрібно буде прийти на співбесіду з математики, що буде краще зберегти гроші і самому вивчити деякі теми чи сходити до репетитора якій коштує 200 грн за сеанс.
І ось я став перед питанням, самому вивчити математику чи з репетитором, я ніяк не можу вирішити це питання так як не знаю на скільки тяжка математика буде далі, я буду дуже вдячний за якийсь лафхак як краще вивчити математику в домашніх умовах без репетиторів.
Наперед всім вдячний за відповіді і гарного вам вечора!

Привіт реддітори, я опинилася в курйозній ситуації, тому треба порада🫣

Загалом, є в мене одна знайома (я вже писала про неї в минулій історії), ми з нею спілкуємося в край рідко, ну буквально вона мені писала в травні на моє дн, привітала, подарувала 555 грн, ще й "на закуску" запитала чи не надто я зайнята щоб допомогти їй з її ж боргами (на той момент я була зайнята своїм дипломом, до того ж вона навчається в університеті на останніх курсах, поки я навчалася в коледжі, лол).

Так от, в п'ятницю вона мене запросила відсвяткувати її дн (типу сам день народження 7 липня, а святкувати 18-го липня) я погодилася на свою голову і ще й сказала щоб та скинула мені свій вішліст. Ну і вона скинула, якщо коротко: відеокарта за 35к, кіпа матеріалів для виготовлення дармовисів, браслетів, тощо і тканина для костюмів, а і ще бісер чеський, вона скинула посилання на що саме але блін, мені здається це трохи не те що б хотілося отримати в подарунок, до того ж я шарю тільки в тканинах😅 і замовляти, а потім прогадати не дуже то і хочеться, тому я думала привітати її грошима і уникнути зустрічі на святкуванні, бо там ще й будуть її друзі, котрих я не знаю, а я не дуже люблю такі компанії, але це таке 😅

Ще згадала, що згодом вона сказала що хоче ростову фігуру Бан Чана і рошенівських желейок.

В мене просто є чомусь чітке переконання, що я цілком неправа в цій ситуації

Всім привіт, сьогодні хочу поділитися чимось із особистого, сьогодні були похорони мого дядька який загинув ще в січні 2025 року, але на той момент він був як безвісти зниклим. Тільки десь у середині літа визнали його загиблим. А сьогодні були похорони, я так і не побачила тіло свого дядька, але за словами мами там все жахливо... але найцікавіше що волосся залишилося, і за такий час тіло теж залишилося. Загинув він у Курському напрямі в Сурджі на завдання, вперше вони вижили, вдруге вижили лише двоє з 50 людей.... Похорони проходили у закритій труні, так що по пам'яті я його пам'ятаю з 2024 року коли я його останній раз бачила, дуже важко правда... Коли розумієш що більше не побачиш дядька порожнеча миттєва...

Але пишу я тут не тільки щоб поплакатися, а й запитати у вас дорогі читачі, а як ви переживали похоронні своїх близьких родичів?

мені було б супер взагалі його не мати, але це питають на співбесідах, завжди треба при знайомствах. люди сприймають пустий профіль, який існує суто для зв'язку як red flag. я не подорожую, не професійний фотограф тож взагалі хз шо постити. якщо хтось мав подібні загони - чим ви заповнювали свої сторінки? що почали публікувати?

Вітаю, Український реддіте. Хочу поділитися дещо цікавою думку, котра стала мені очевидна особисто самого себе нещодавно, та й котру я почав помічати в інших людях.

Це закономірності, стиль спілкування, фактологія, відчуття одинокості.

I. Базіс.

Напевно всі ви чули про аутизм, але гадаю що в багатьох з вас це слово має сенс як якась жахлива хвороба, чи той хлопець, котрий дивний капець, з ним ніхто не тусується, та він цікавиться потягами (я наприклад не цікавлюся потягами).

Але насправді, аутизм це дещо набагато більш побутове, чим ви могли б подумати, якщо ви читаєте цей текст, статистично набагато більша ймовірність, що ви на спектрі, бо ви ймовірно шукаєте соціалізацію, або суспільства через інтернет.

Спектр це перемикач на великому еквалайзері, кожна людина на спектрі має свої особливості. Ми можемо взяти двох людей на спектрі, в когось шум буде викликати дуже сильний фізичний біль, а в когось ні, але він дуже реагує на яскраве світло. Разом з рас в людей дуже часто бувають інші змішані стани (РДУГ, тривожний розлад, депресія, епілепсія)

Сутність аутизму в тому, що це нейровідмінність, це передається генетично. В людини з РАС розвиток мозку йде іншим шляхом, ніж в нейротипіків. Під час зростання відбувається прунінг зайвих нейрозв'язків, мозок нейротипіка стає менш чутливим до зовнішнього світу, мозок людини з РАС немає подібного прунінгу, саме тому він залишається більш чутливим, але це дозволяє нам бачити закономірності дуже добре.

З аутизмом є велика проблема діагностики, тому що зовнішньому спостерігачу неможливо побачити що в вас в голові, як саме ви живете. Діагноз ставлять лише в тих випадках, якщо це дуже помітно, наприклад ви як дитина коли чуєте проїзд машини закриваєте вуха, але якщо ви не настільки чутливі, ви просто будете вести себе як звичайна дитина, можливо лише більш зав'язана на собі.

Дорослі люди рідко помічають свій аутизм, бо вони звикли маскуватися в суспільстві, граючі роль "нормальних людей", плюс якщо ви дійшли до дорослого віку без помітних відхилень (сенсорних), в вас літералі не було причини щоб шукати цю діагностику. Часто в дорослих людей аутизм плутають з лише депресією, БРО, лише з РДУГ, соціофобією, ПРО.

ІІ. Маскінг та неписані правила.

Маскінг це базовий стан людини з РАС. Ми вчимося розуміти та імітувати поведімку людей, ми вчимося тому, що є соціально прийнятим в ручному режимі. В нормітипіків є багато ритуалів, котрі можуть не мати логічного сенсу, але котрим вони всі слідують.

Нормітипові люди заточені під соціум, під соціальні погладжування. Проблема нашого маскінгу в тому, що це імітація. Ми розуміємо те, що ми можемо зрозуміти, якісь базові норми, але іноді ми губимося в деталях. Те що мі імітуємо, нормі роблять на автоматиці.

Уявість собі ситуацію, група з 10 людей, 9 нормі, 1 аутист. 8 людей слухають популярну поп музику, не всім ним може навіть подобатися ця музика, але це соціальний консенсус на котрому вони з'єднуються в групу. припустимо що 9-та людина це новачок в цій групі, він не знає місцеві норми, але він швидко їх вивчає, та теж починає слухати саме цю музику, але з аутистом справа інакше. Він може не розуміти необхідності консенсусу, бо він не бачить ці неписані правила.

Якщо в людини з РАС високій інтелект він помітить необхідність імітації та почне слухати цю музику, щоб не створювати конфлікт, а може й не помітити, чим створить конфлікт, бо група з 9 людей розуміє, що той 10-й виділяється, тому вони будуть тиснути на нього.

III. Роль інтелекту в аутизмі.

Аутисти з інтелектом вище середнього майже непомітні в суспільстві за рахунок високого маскінгу. Традиційно в аутистів є проблеми з розумінням облич, але це компенсується інтелектом, тому що ми літералі вивчаємо що означає кожна емоція.

Але тут є нюанси. Люди з РАС думають знизу-догори, нормітипіки думають догори-вниз. В людей з РАС та високим інтелектом ці стани можуть бути змішані. Дуже характерна риса роздумів "знизу-догори" це коли ви розумієте соціальну ситуацію вже після того, как вона пройшла, або ви щось вивчаєте ви нічого не розумієте в моменті, але після деякого часу відбувається клік та ви розумієте всьо.

IV. Аутичні паттерни

Насправді про аутизм можна написати багато всього, але цей пост вже виходить доволі великим, тому я постараюся це скоротити. Доволі дефолтні паттерни котрі можна побачити це:

- Ви не розумієте соціального контексту (хлопець покликав вас "дивиться кіно" - це пропозиція провести час в ліжку, але ви сприймаєте це буквально, як просто подивиться кіно разом, насправді дуже часта ситуація), може бути навіть таке що людина вам каже що "сьогодні ввечері піду до бару" - ви сприймаєте це як факт, що він піде до бару, але насправді це прихована пропозиція піти разом, він позначає де він буде, щоб ви долучилися до нього.

- Ви не маєте багато друзів в реальному житті, вам норм бути одним. Норміси не можуть існувати без соціума, норміси терплять будь що від людей, лише щоб їх не вигнали з соціуму.

- Ви спілкуєтеся фактологією, ви ненавидите смоллток, для вас спілкування це обмін інформацією, бо для нормісів спілкування це перш за все емоційний конект за можливість щось ненавидити разом, так само це працює в робочих процесах.

- Аутичні люди часто сліпі до ієрархій, до неназваних ієрархій. Для нормісів людина в котрої є джип, багато грошей, це якийсь "крутий чєл", вони перед ним мають трепіт, вони хочуть з ним товаришувати через його статус, для вас це немає цінності, це або інструмент, або просто людина в котрої є джип. Так само й спілкування з владою, для нормі якийсь чиновник-депутат це "ахуєть", для людини на спектрі це просто клєрк.

- У вас є гіперфокус, ви можете провести за якоюсь однією справою купу годин, сюди ж можна додати відеоігри. Відеоігри в принципі для вас мають якийсь свій особистий сенс, ви робите щось своє в них. Для нормі відеоігри це спосіб законектитися з людьми, нормі грають в ігри поверхнісно.

- Загострене почуття справедливості. Коли вам щось здається нелогічним, що порушує базіс світу, ви готові воювати проти цього. Це може бути чимось доволі базовим, типу як безкоштовне тістечко на ваш день народження, але вам його не дали й вам через це неприємно, ви намагаєтеся його отримати, або подати на людину до суду через якусь дуже маленьку фінансову суму, але лише через факт того, що ця людина вас наїбала. Несправедливість це майже фізичний біль.

- Жага до систематизації, до аналітики. Це відомий стереотип, що аутист це та людина що прагне розставити кубіки чи іграшки в рядок в дитинстві, але це може відбуватися й по іншому. З'їли цукерку - склали бумажку у квадратну форму. Збираєте рюкзака до подорожі - складаєте речі так, щоб це було комфортно та красиво. Систематизація хаосу приносить задоволення.

- Дофамінова петля. Це дуже неочевидний, але дофамін в аутистів зосереджений на спецінтересах, на систематизації, коли як нормі отримують його від комунікації з людьми. Якщо для вас думка про те, що обговорення погоди приносить задоволення це щось неможливе - гагага, я вас вітаю. Аутисти можуть слухати один й той ж трек по сто разів та їм норм.

- Аутичний погляд. Люди на спектрі можуть часто почути що в них серйозний або сумний погляд. Це пов'язане з тим, що в нормі соціальна міміка запускається автоматично на рівні лімбічної системи, а аутичні люди конструюють вираз обличчя в ручному режимі, обчислюючи його через префронтальну кору. Саме тому людина з аутизмом може не знати, що коли посміхаєшся треба ще прищчурювати очі, тому посмішка нібито є, але очі дивляться як завжди, нормісів це лякає піздець.

- Ваша думка в голові відчувається як розумніше ніж те що ви можете сказати словами. В аутистів це доволі часта ситуація, що ви думаєте про щось розумне, але пояснити це словами якось дуже важко й ви це відчуваєте.

- В нормісів є дуже хрупке его, аутисти його дуже часто ломають, навіть про це не догадуються. Якщо ви не зрозуміли якийсь соціальний натяк від норміса він може ображитися на вас. Якщо норміс запропонував вам поділити напій з ним, а ви відмовилися, це теж ломає его.

Важливо:

Для регулювання власної нервової системи аутичні люди використовують стіммінг. По дефолту науковці описують його як помітні дії, що повторуються (наприклад, махання руками або повторення фраз під час стресу). Але де-факто стіммінг дорослих часто замаскований і має різну природу: це може бути постійна ходьба кімнатою, ритмічне клацання ручкою, або малювання сотень однакових візерунків на полях зошита. Базис стіммінгу - це генерація передбачуваного сенсорного сигналу, який допомагає мозку заглушити зовнішній хаос та запобігти перегріву системи.

V. Висновок.

Я можу дуже довго розповідати про все це, але хочеться це вже якось закінчити.

Можливо в вас з'явилося питання, як з цим жити?

Якщо ви ще живі, то ви якось з тим справлялися й до цього. Коли аутист дізнається що він аутист (бо багато людей дійсно думають що в них просто депресія, вони просто дивні) це спочатку лякає, приходить стадія копіуму, треба час, щоб все зрозуміти (мислення знизу-догори передає вам привіт), плюс наступає момент регресії соц скіллів, бо ваше підсознання розуміє, що немає сенсу маскуватися, ці спроби запхати себе в смоллток лише жеруть ваш ресурс.

Ви можете думати що в вас депресія, та вона дійсно може бути в вас в моменті, але ви не вилікуєте себе одними антидепресантами, єдиний шлях це створення комфортної обстановки для вас. Маскінг жере дуже багато ресурсів. Щоб коупити з тим, спілкуйтеся з себе подібними (хоча насправді кажучі, ви це вже ймовірно робите, тому що ваш мозок просто перегрівається, коли ви спілкуєтеся з нормі, бо вам треба розшифровувати що вони хочуть й все таке інше).

Аутист - це людина, котрій норм самій по собі, але аутисту потрібен соціум. Можна сплутати аутизм з шизотиповим розладом, але в шиза є магічне мислення, аутист мислить фактологією, та шизу не потрібні люди взагалі.

В аутистів є свої стани. Аутичне вигоріння - виникає коли ресурси на маскінг вичерпані, ви буквально не можете нічого зробити, можете тільки лежати в кроваті. Shutdown - мозок перемикається в режим економії під час гучної вечірки, чи якщо вас заїбали соціальні інтеракції, ви менше розмовляєте, більше втикаєте в стіну. Meltdown - це буквально "істерика".

Суттєво єдиний спосіб вилікувати себе це зробити собі таку обстановку, котра не буде вас смоктати, де ви зможете жити стабільно та спокійно.

Ну й ще хочу сказати що я доволі загально описую нормісів тут, в нормісах немає нічого поганого (норміси не ображайтеся пліз)

Задавайте питання, розповідайте ситуації, якщо хочете.

побалакати з психологом про це зараз ресурсу нема. тому хочеться почитати про досвід людей, які вже через це проходили. будь які поради, інсайти, просто накипівіше - все вітається. якщо ви були в ситуації коли людина вам реально ДУЖЕ цінна, але обставини дистанції стає все важче стягувати - розкажіть, як впорались, як угомонили собі психіку