Чи грошi - це скам для бiдних?
Можливо, наприкінці літа розплачуся з боргами і почну по тисячі десь відкладати на чорний день. Але тут виникають запитання...
До осені обіцяють зростання інфляції до 20%. Виходить, щороку я не тільки втрачатиму 20% з того, що відкладу, а ще й вартість моєї праці теж падатиме на 20% за рік. А ось ціни при цьому зростатимуть - наприклад, тільки вчора побачив що сік, який я і так раз на місяць насилу вмовляв себе купити подорожчав на 10 гривень відразу. Тобто якщо ми нічого не купуємо тут і зараз, то будь-який товар буде коштувати лише дорожче, а наша купівельна спроможність буде нижчою.
При цьому ми сплачуємо податок, коли отримуємо гроші. Платимо податок коли витрачаємо гроші. А потім ще й із кешбеку теж платимо податок. Тому знайти можливість щось відкласти дуже складно.
Багатих людей ця проблема обходить стороною, тому що чим більше грошей – тим легше їх кудись інвестувати, при цьому не залишаючись із голою дупою. А чиновники взагалi можут просто надрукувати собi грошей, знецiнивши їх для решти в процесі. А якщо ти отримуєш мінімалку - то вирватися з циклу здається неможливим, тому що взагалі на все - ліки, лікарів, навчання, переїзд у краще місце - потрібно відкласти чимало грошей, а тому що кількість відкладених грошей весь час буде зменшуватися, а ціни - збільшуватися, а без вкладень бiльше заробляти не станеш - то буде диво, якщо будь-якої мети вдасться досягти хоча б у глибокій старості.
Тому що не роби, а все з часом буде лише гiрще, система створена для того щоб з часом усе в тебе забирати, але нiколи не давати, та тримати якнайбiльше людей у пастцi щоб вони не могли конкурувати з тими, у кого вже все є. А не ризикованих можливостей хоча б якось зберiгти те що заробив нема.
Чи я все вiрно зрозумiв, чи десь ще є нюанси? Бо я не розбираюсь у економiцi взагалi, це просто ось таке враження склалося пiсля спроби розiбратися. Тому вирiшив запитати тут, де люди мають справу з грошами.