u/FantomVD

Усім привіт!

Власне, я таки зрозуміла, що для мене справді важливою є мати можливість завести свою біологічну дитину у майбутньому. Тому власне я шукаю, куди ліпше звернутися.

Я б без вагань вибрала якусь клініку/кріолабораторію у Києві, той же "Інститут планування сім'ї" (в клініці Unity порадили).

Але зараз там наче занадто часто прилітає, і мене це бентежить. Мій основний пріоритет — мати якомога кращі гарантії збереженості матеріалу протягом наступних 15 років, думаю.

Які міста й клініки ви могли б порадити?

З війною все ускладнюється в рази 😥

So, I'm trying to transition, pursuing things that make me happy and euphoric, and one of the next steps is starting HRT. I really want to start it, but the thought of the possibility of losing fertility drives me crazy.

The thought that, if I want to have my own biological children in the future (which I'm pretty sure I will), I'd have to stop HRT for a few months or even years sounds utterly psychologically painful to me.

At the same time, I know I could preserve my biomaterial in a cryolab; however, I have to wait until next month (it's a bit out of budget right now).

This delay is driving me crazy right now. I'm just feeling like my entire existence was a mistake, that it's almost a sick joke of nature to make me decide what I want, to have this physical and mental misalignment.

I just want to live a normal human life without needing to confront every single step. It almost feels like it's impossible to reach congruency.

So, if you've had similar moments during your transition, what helps you most to stay grounded?

Всім привіт!

Найближчим часом планую почати ЗГТ. Знаю, що гормональна терапія щонайменше придушує, а то й повністю знищує можливість мати біологічних дітей у майбутньому. Тому перед тим, як робити незворотні кроки, хочу зберегти свій біоматеріал (зробити кріоконсервацію).

У мене запитання до тих, хто вже проходив цей шлях: чи зверталися ви кудись із таким запитом? Чи можете порекомендувати перевірені клініки в Україні ?

Буду дуже вдячна за ваш досвід та поради! Дякую!

https://preview.redd.it/61qxfzv2muoh1.png?width=600&format=png&auto=webp&s=cb881bbaeb806a6d634c63d4ce69df7d2c228c6b

[TW: згадка про депресію та суїцидальні думки]

Я й не знала, що у нас на Реддіті є такий канал, де можна поспілкуватися на цю тему та ще й українською!

Я дещо втомилася жити із своїми думками майже наодинці і думаю, що вже готова пробувати відкриватися цьому світу дещо більше, хоча справді це дещо нервуючий досвід для мене 😅

Я — трансфемінна особа. Поки ще не до кінця переконана, чи просто небінарна, чи, можливо, трансгендерна жінка (хоча більше схиляюся до останнього). Це я ще маю з'ясувати, однак поки йду шляхом дослідження рівня фемінності, який мені буде комфортним.

Моє "яйце тріснуло" 2 місяці тому від випадкового відео на YouTube, і справді це був найбільш емоційний період мого життя у цілому. До того, я наче не відчувала у цьому житті взагалі нічого.

До того, все це було просто існуванням заради існування, заради моєї сім'ї, з>! доволі частими ідеями про беззмістовність всього, що відбувається навколо, часом із ідеями про дострокове завершення життя, так би мовити.!<

Зараз же, це наче подих життя, який віє, і в сторону якого я активно йду. Мені справді подобається більш фемінно виглядати і бачити себе. Вперше мені справді сподобалося дивитись на себе в дзеркалі так, що мені хочеться робити фотографії 😅

За цей період часу чимало всього відбулося насправді. З основного я спілкувалася з різними ГО і зверталася до клініки Unity, щоправда, щось пішло не так, і поки маю F64.9, але то вже питання часу.

Рада долучитись до цього ком'юніті, якщо приймете звісно 👉👈

---

Маю запитання до транс*-людей (вибачте, якщо неправильно вживаю термін, для мене це все поки глибоко в новинку),

Мені цікаво дізнатися, скільки часу проходило між вашим усвідомленням своєї ідентичності і діагнозом F64.0? Чи проходило дійсно 2 роки, чи ви проходили стаціонар за 2 тижні?

Зараз для мене цих гіпотетичних 2 роки звучать більше як тортури, чесно кажучи, які не дають мені у повній мірі розкритися так, як я це бачу.