Польщу загадковим чином виключили з європейського регіону роумінгу мережі супутникового інтернету Starlink, через що користувачі зіштовхнулися з вищими витратами за транскордонне використання, ніж клієнти в сусідніх країнах.

Мережа, яка належить корпорації SpaceX найбагатшої людини світу Ілона Маска, не пояснила причин цього рішення.

Згідно з оновленими правилами використання в поїздках від Starlink, понад 30 європейських країн, включно з Німеччиною, Чехією, Словаччиною та Литвою, об'єднані в єдиний регіон. Це дозволяє клієнтам користуватися послугою супутникового інтернету за кордоном без активації обмежень на міжнародне використання.

Однак Польща була виключена з цього регіону.

>«Польща не входить до регіону Європа… Акаунти, зареєстровані в Польщі, вважаються призначеними для використання лише на території Польщі», — зазначено в інструкціях Starlink.

Компанія SpaceX не пояснила, чому Польщу виключили з європейського регіону.

Відсутність пояснень спровокувала припущення в польських ЗМІ, що це рішення може бути пов'язане з терміналами Starlink, придбаними в Польщі та згодом використаними в Україні.

Starlink відіграє критично важливу роль у підтримці українського військового та цивільного зв'язку під час війни.

>Варшава передала Україні тисячі терміналів Starlink від початку повномасштабного вторгнення рфії у 2022 році та покрила витрати на абонентську плату за їх використання. Минулого року польська влада заявила, що за період з 2022 по 2024 рік придбала для України майже 25 000 терміналів.

Цей сервіс також став предметом публічної суперечки між Маском та міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським, яка виникла між ними минулого року через надання терміналів Starlink Україні під час її війни з рфією. Під час тієї суперечки Маск сказав Сікорському: «Тихо будь, малий чоловіче».

>«Гей, Ілоне Маск, великий чоловіче, — написав 12 серпня Сікорський у X, — припини дискримінацію польських користувачів Starlink, інакше ми можемо переглянути виплату вам 50 мільйонів доларів на рік за ваші послуги».

Останнє було відсиланням до того факту, що Польща витрачає близько 50 мільйонів доларів на рік, аби допомогти забезпечити послугами Starlink Україну.

UPD: Starlink повернув Польщу до зони європейського роумінгу після тиску з боку польского уряду

До вечора четверга Польщу знову додали до списку європейських країн.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив у четвер уранці, що у Starlink не змогли пояснити, що сталося, і що дехто в компанії Маска припустив, ніби це була «просто помилка».

У середу Ґавковський звинуватив SpaceX у тому, що вона ставиться до поляків як до «клієнтів другого сорту».

Проте він також застеріг, що суперечка виходить далеко за межі Starlink, і що уряди повинні протистояти нерівному ставленню з боку технологічних гігантів.

>«Нові технології відкривають перед людьми величезні можливості. Але разом із цим глобальні компанії здобули колосальний вплив», — написав Ґавковський у X.

У четвер він заявив, що скасування цього рішення має гарантувати, що до польських користувачів Starlink ставитимуться «на рівних умовах із користувачами в інших європейських країнах».

Демонстранти у понад 20 містах Польщі вийшли 9 серпня на акції протесту проти зростання рівня насильства щодо українців та інших меншин, повідомляє польське видання RMF 24.

Демонстрації відбуваються на тлі сплеску фізичних та вербальних нападів на українців у Польщі останніми місяцями, спровокованого кризою в дипломатичних відносинах між сусідніми країнами.

>Увечері 9 серпня протестувальники зібралися у 22 містах, зокрема у Варшаві, Кракові, Любліні та Вроцлаві, щоб висловити солідарність із жертвами дискримінації. Кампанію організувала неурядова організація «Комітет захисту демократії», яка займається розвитком громадянського суспільства та захистом прав людини.

За словами організаторів, цей рух є частиною ширшої мети — протистояти насильству щодо меншин за ознакою національності, мови чи зовнішнього вигляду.

Учасники демонстрацій 9 серпня отримали наліпки зі гаслом «Не будь байдужим», які їм пропонували розклеювати на магазинах, підприємствах та інших закладах, аби дати сигнал: українці тут у безпеці і їм раді.

Протести відбулися незабаром після аналогічної демонстрації у Варшаві 7 серпня. Під час цього мітингу під назвою «Моя Польща не б'є, не ображає і не розпалює» організатори передали уряду петицію, підписану понад 11 000 осіб. Петиція вимагає вжити заходів проти дискримінації, включаючи напади на українців.

>Одним із приводів, що спровокували ці демонстрації, став жорстокий напад на українську пару у Вроцлаві 26 липня. Троє нападників побили 20-річну українку та її партнера 21-річного українця. У поліції заявили, що, на їхню думку, жертви стали ціллю саме через свою національність.

За даними газети Rzeczpospolita, у першій половині 2026 року польська поліція отримала 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти українців, що на понад 30% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ця статистика узгоджується з опитуваннями, які свідчать, що більшість поляків усе негативніше ставляться до України та більше не підтримують прийом українських біженців.

Джерело: https://www.yahoo.com/news/world/articles/poles-streets-22-cities-protest-184140461.html

У 2025 році канадська компанія виявила велике родовище нафти та газу біля балтійського узбережжя Польщі — найбільше з часів Другої світової війни, що викликало занепокоєння Німеччини щодо довкілля та туризму.

Це може стати одним із найважливіших відкриттів ресурсів у історії Польщі: приблизно за шість кілометрів від польського портового міста Свіноуйсьце — і, таким чином, у межах видимості з німецького курортного острова Узедом — розташоване нафтове родовище «Волін-Схід» (Wolin East).

>За попередніми оцінками, нововиявлене родовище містить близько 22 мільйонів тонн сирої нафти та приблизно п'ять мільярдів кубічних метрів комерційно вилученого природного газу.

Відкриття стало результатом розвідувального буріння, яке канадська компанія Central European Petroleum (CEP) провела в липні минулого року на глибині понад 2 500 метрів.

Це відкриття також розглядають у Польщі як велику можливість для внутрішнього енергозабезпечення. За словами головного геолога Польщі Кшиштофа Ґалоса, сказаними у липні 2025 року, регулярний видобуток може розпочатися найраніше у 2028 або 2029 році.

>Впродовж кількох років родовище могло б покривати близько чотирьох-п'яти відсотків щорічної потреби Польщі в нафті. Таким чином, «Волін-Схід» (Wolin East) може зробити важливий внесок у зменшення залежності Польщі від імпорту енергоресурсів та зміцнення безпеки постачання країни.

Однак у Свіноуйсьце зростає занепокоєння щодо туризму та довкілля: місцева влада та жителі наполягають на збереженні привабливості регіону та захисті природи.

Німецький альянс кампанії проти видобутку нафти в Балтійському морі

Перспектива видобутку викопного палива викликає особливо рішучий опір у Німеччині. Неурядова організація BUND («Німецька федерація охорони навколишнього середовища та природи») у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія об’єднала зусилля з екологічною групою Deutsche Umwelthilfe (DUH), WWF та громадською ініціативою Lebensraum Vorpommern, утворивши альянс, який закликає до загальної заборони нових нафтових і газових проєктів у Балтійському морі.

>За даними організаторів, станом на кінець липня цього року вдалося зібрати близько 88 000 підписів. Петицію планується подати до Європейської комісії у Брюсселі у вересні.

Організації застерігають про можливе завдання шкоди вразливій екосистемі Балтійського моря, зокрема через підводний шум, скиди забруднюючих речовин та ризик розливу нафти в морських заповідних зонах.

Результати виборів до ландтагу можуть вплинути на конфлікт

Федеральний виконавчий директор DUH Саша Мюллер-Креннер закликає до спільних дій федерального уряду, влади землі та ЄС задля захисту Поморської затоки та Балтійського моря загалом:

>«Наразі розвідувальна свердловина не призвела до затвердженого проєкту видобутку, і так має залишатися й надалі. Федеральний уряд, уряд землі Мекленбург-Передня Померанія та Європейський Союз повинні спільно надіслати чіткий сигнал: прямо поблизу острова Узедом не має бути жодного нового видобутку нафти й газу.

>Лише за кілька тижнів до виборів до ландтагу політичні партії Мекленбургу-Передньої Померанії також повинні зайняти чітку позицію та пояснити, як саме вони планують захистити узбережжя від нового проєкту у сфері викопного палива».

Майбутні вибори до місцевого парламенту можуть відіграти вирішальну роль у тому, як розвиватиметься конфлікт між енергетичними інтересами Польщі та закликами німецьких екологічних організацій до посиленого захисту Балтійського моря.