Binance передала силовикам рфії дані про криптовалютні донати на підтримку України, які згодом використали як доказ у справі про «фінансування тероризму» проти російського IT-спеціаліста.

Розкриття цієї інформації відбулося попри те, що у 2023 році Binance оголосила про свій повний вихід із болотяного ринку. Хоча криптобіржі зазвичай виконують законні запити правоохоронних органів щодо надання даних клієнтів у країнах своєї діяльності, Binance вже залишила рфський ринок на момент надання цих даних.

Протягом останніх кількох років деякі громадяни рфії використовували криптовалютні платформи для переказу коштів організаціям чи ініціативам, які російська влада згодом класифікувала як екстремістські або терористичні. Правозахисні групи, що відстежують такі справи, заявили, що десятки людей зіткнулися з кримінальним переслідуванням та вироками через такі перекази, хоча точна цифра залишається невідомою.

Одна з таких справ стосується IT-фахівця Юрія Бєлєнького, якого затримали у вересні 2025 року. У жовтні Слідчий комітет рфії заявив, що Бєлєнький перерахував понад 700 доларів США українським військовим та пов'язаній із ними групі, раніше відомій як бригада «Азов».

>За даними Reuters, Майк Бистров, засновник юридичної фірми Stellar Consulting, яка консультує з питань регулювання криптовалют, зазначив, що Binance не була зобов'язана надавати ці дані після виходу з болот і, можливо, навіть мала заборону на такі дії відповідно до законодавства Європейського Союзу про захист даних.

Binance заперечила таку оцінку, заявивши, що вона не визначає кримінальні звинувачення та не вирішує, як органи влади використовують інформацію у судових процесах.

>«Як і інші глобальні фінансові установи, ми співпрацюємо з законними запитами на отримання інформації від правоохоронних органів по всьому світу відповідно до чинних правових норм, вимог щодо конфіденційності та регуляторних стандартів. Ці рішення належать виключно до компетенції відповідних органів влади», — заявив представник Binance у коментарі для Reuters.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року та запровадження західних санкцій у відповідь, Binance заявила, що продає весь свій російський бізнес.

У вересні 2023 року компанія повідомила, що діяльність у Росії несумісна з її стратегією дотримання нормативних вимог, і що вона повністю виходить із країни — без подальшого розподілу прибутку та без права зворотного викупу бізнесу.

>«Резидент ЄС навряд чи міг уявити, що криптогігант, який оголосив про вихід із Росії, насправді зберігає канал зв'язку з правоохоронними органами цієї країни. І в найгіршому кошмарі резидент ЄС не міг би подумати, що цей самий криптогігант видасть його за першим же запитом детективам і слідчим, які займаються політичними репресіями», — сказав Reuters Дмитро Заїр-Бек, голова «Першого відділу».

Міністерство закордонних справ Болгарії відмовилося від коментарів.

У компанії зазначили, що наразі експериментують із різними лімітами розміру завантажень. Через це окремі користувачі можуть мати можливість завантажувати файли більшого розміру.

>"Окрім текстових повідомлень, користувачі можуть завантажувати прикріплені файли в Discord для надсилання іншим. Якщо у вас є Nitro, ви можете завантажувати ще більші файли. Для користувачів без передплати Nitro максимальний розмір завантажуваного файлу становить 20 МБ." -- File Attachments FAQ Discord

У Discord можна завантажувати найрізноманітніші типи файлів. Ось найпоширеніші приклади:

• JPEG
• PDF
• MP3
• MOV
• MP4 (відео, закодоване за допомогою H264, HEVC/H265 або AV1)

Польщу загадковим чином виключили з європейського регіону роумінгу мережі супутникового інтернету Starlink, через що користувачі зіштовхнулися з вищими витратами за транскордонне використання, ніж клієнти в сусідніх країнах.

Мережа, яка належить корпорації SpaceX найбагатшої людини світу Ілона Маска, не пояснила причин цього рішення.

Згідно з оновленими правилами використання в поїздках від Starlink, понад 30 європейських країн, включно з Німеччиною, Чехією, Словаччиною та Литвою, об'єднані в єдиний регіон. Це дозволяє клієнтам користуватися послугою супутникового інтернету за кордоном без активації обмежень на міжнародне використання.

Однак Польща була виключена з цього регіону.

>«Польща не входить до регіону Європа… Акаунти, зареєстровані в Польщі, вважаються призначеними для використання лише на території Польщі», — зазначено в інструкціях Starlink.

Компанія SpaceX не пояснила, чому Польщу виключили з європейського регіону.

Відсутність пояснень спровокувала припущення в польських ЗМІ, що це рішення може бути пов'язане з терміналами Starlink, придбаними в Польщі та згодом використаними в Україні.

Starlink відіграє критично важливу роль у підтримці українського військового та цивільного зв'язку під час війни.

>Варшава передала Україні тисячі терміналів Starlink від початку повномасштабного вторгнення рфії у 2022 році та покрила витрати на абонентську плату за їх використання. Минулого року польська влада заявила, що за період з 2022 по 2024 рік придбала для України майже 25 000 терміналів.

Цей сервіс також став предметом публічної суперечки між Маском та міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським, яка виникла між ними минулого року через надання терміналів Starlink Україні під час її війни з рфією. Під час тієї суперечки Маск сказав Сікорському: «Тихо будь, малий чоловіче».

>«Гей, Ілоне Маск, великий чоловіче, — написав 12 серпня Сікорський у X, — припини дискримінацію польських користувачів Starlink, інакше ми можемо переглянути виплату вам 50 мільйонів доларів на рік за ваші послуги».

Останнє було відсиланням до того факту, що Польща витрачає близько 50 мільйонів доларів на рік, аби допомогти забезпечити послугами Starlink Україну.

UPD: Starlink повернув Польщу до зони європейського роумінгу після тиску з боку польского уряду

До вечора четверга Польщу знову додали до списку європейських країн.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив у четвер уранці, що у Starlink не змогли пояснити, що сталося, і що дехто в компанії Маска припустив, ніби це була «просто помилка».

У середу Ґавковський звинуватив SpaceX у тому, що вона ставиться до поляків як до «клієнтів другого сорту».

Проте він також застеріг, що суперечка виходить далеко за межі Starlink, і що уряди повинні протистояти нерівному ставленню з боку технологічних гігантів.

>«Нові технології відкривають перед людьми величезні можливості. Але разом із цим глобальні компанії здобули колосальний вплив», — написав Ґавковський у X.

У четвер він заявив, що скасування цього рішення має гарантувати, що до польських користувачів Starlink ставитимуться «на рівних умовах із користувачами в інших європейських країнах».

Фахівці ГУР МО України виявили комп’ютерний модуль Nvidia Jetson Orin у складі нової російської крилатої авіаційної ракети С-71 “монохром”. Використання цього компонента може свідчити про застосування в ракеті технологій штучного інтелекту.

Збройні сили України послідовно знищують російські засоби ППО в районі Геленджика. 

Були здійснені 2 успішні атаки:

• 7 серпня неподалік об'єкту було уражено систему РЕБ "Хвиля Купол Гарант",
• 8-9 серпня - уражено розташований поруч зенітний ракетний комплекс С-400.

Знищення РЕБ дало змогу українським дронам бити по С-400 за 500 метрів від неї.

>Пожежа на С-400 тривала три години.

Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді.

Удар по російській системі протиповітряної оборони завдали вдень 8 серпня 2026 року.

Після цього в небо піднявся густий стовп диму, який зафільмували місцеві жителі.

Додатково «Мадяр» повідомив, що, окрім пускової установки, ще чотири елементи комплексу знищили вночі з 8 на 9 серпня.

>OSINT-аналіз Telegram-каналу Falcon Insight Map підтвердив, що пожежа сталася на території військової частини №2156 та прилеглого військового полігону за координатами 44°34’18.67″N 37°59’21.41″E.

За даними спільноти Oryx, російські війська втратили щонайменше 30 пускових установок ЗРК С-400. Серед них 29 одиниць знищили, а ще одна отримала пошкодження.

До втрат увійшли пускові установки 5П85Т2, 5П85СМ2-01 та інші пускові установки комплексу, тип яких не уточнюється.

Джерело: https://militarnyi.com/uk/news/syly-oborony-znyshhyly-s-400-u-gelendzhyku/

Telegraph: https://www.telegraph.co.uk/world-news/2026/08/10/ukraine-air-defences-putin-holiday-home-italianate-palace/

Демонстранти у понад 20 містах Польщі вийшли 9 серпня на акції протесту проти зростання рівня насильства щодо українців та інших меншин, повідомляє польське видання RMF 24.

Демонстрації відбуваються на тлі сплеску фізичних та вербальних нападів на українців у Польщі останніми місяцями, спровокованого кризою в дипломатичних відносинах між сусідніми країнами.

>Увечері 9 серпня протестувальники зібралися у 22 містах, зокрема у Варшаві, Кракові, Любліні та Вроцлаві, щоб висловити солідарність із жертвами дискримінації. Кампанію організувала неурядова організація «Комітет захисту демократії», яка займається розвитком громадянського суспільства та захистом прав людини.

За словами організаторів, цей рух є частиною ширшої мети — протистояти насильству щодо меншин за ознакою національності, мови чи зовнішнього вигляду.

Учасники демонстрацій 9 серпня отримали наліпки зі гаслом «Не будь байдужим», які їм пропонували розклеювати на магазинах, підприємствах та інших закладах, аби дати сигнал: українці тут у безпеці і їм раді.

Протести відбулися незабаром після аналогічної демонстрації у Варшаві 7 серпня. Під час цього мітингу під назвою «Моя Польща не б'є, не ображає і не розпалює» організатори передали уряду петицію, підписану понад 11 000 осіб. Петиція вимагає вжити заходів проти дискримінації, включаючи напади на українців.

>Одним із приводів, що спровокували ці демонстрації, став жорстокий напад на українську пару у Вроцлаві 26 липня. Троє нападників побили 20-річну українку та її партнера 21-річного українця. У поліції заявили, що, на їхню думку, жертви стали ціллю саме через свою національність.

За даними газети Rzeczpospolita, у першій половині 2026 року польська поліція отримала 180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти українців, що на понад 30% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ця статистика узгоджується з опитуваннями, які свідчать, що більшість поляків усе негативніше ставляться до України та більше не підтримують прийом українських біженців.

Джерело: https://www.yahoo.com/news/world/articles/poles-streets-22-cities-protest-184140461.html

У 2025 році канадська компанія виявила велике родовище нафти та газу біля балтійського узбережжя Польщі — найбільше з часів Другої світової війни, що викликало занепокоєння Німеччини щодо довкілля та туризму.

Це може стати одним із найважливіших відкриттів ресурсів у історії Польщі: приблизно за шість кілометрів від польського портового міста Свіноуйсьце — і, таким чином, у межах видимості з німецького курортного острова Узедом — розташоване нафтове родовище «Волін-Схід» (Wolin East).

>За попередніми оцінками, нововиявлене родовище містить близько 22 мільйонів тонн сирої нафти та приблизно п'ять мільярдів кубічних метрів комерційно вилученого природного газу.

Відкриття стало результатом розвідувального буріння, яке канадська компанія Central European Petroleum (CEP) провела в липні минулого року на глибині понад 2 500 метрів.

Це відкриття також розглядають у Польщі як велику можливість для внутрішнього енергозабезпечення. За словами головного геолога Польщі Кшиштофа Ґалоса, сказаними у липні 2025 року, регулярний видобуток може розпочатися найраніше у 2028 або 2029 році.

>Впродовж кількох років родовище могло б покривати близько чотирьох-п'яти відсотків щорічної потреби Польщі в нафті. Таким чином, «Волін-Схід» (Wolin East) може зробити важливий внесок у зменшення залежності Польщі від імпорту енергоресурсів та зміцнення безпеки постачання країни.

Однак у Свіноуйсьце зростає занепокоєння щодо туризму та довкілля: місцева влада та жителі наполягають на збереженні привабливості регіону та захисті природи.

Німецький альянс кампанії проти видобутку нафти в Балтійському морі

Перспектива видобутку викопного палива викликає особливо рішучий опір у Німеччині. Неурядова організація BUND («Німецька федерація охорони навколишнього середовища та природи») у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія об’єднала зусилля з екологічною групою Deutsche Umwelthilfe (DUH), WWF та громадською ініціативою Lebensraum Vorpommern, утворивши альянс, який закликає до загальної заборони нових нафтових і газових проєктів у Балтійському морі.

>За даними організаторів, станом на кінець липня цього року вдалося зібрати близько 88 000 підписів. Петицію планується подати до Європейської комісії у Брюсселі у вересні.

Організації застерігають про можливе завдання шкоди вразливій екосистемі Балтійського моря, зокрема через підводний шум, скиди забруднюючих речовин та ризик розливу нафти в морських заповідних зонах.

Результати виборів до ландтагу можуть вплинути на конфлікт

Федеральний виконавчий директор DUH Саша Мюллер-Креннер закликає до спільних дій федерального уряду, влади землі та ЄС задля захисту Поморської затоки та Балтійського моря загалом:

>«Наразі розвідувальна свердловина не призвела до затвердженого проєкту видобутку, і так має залишатися й надалі. Федеральний уряд, уряд землі Мекленбург-Передня Померанія та Європейський Союз повинні спільно надіслати чіткий сигнал: прямо поблизу острова Узедом не має бути жодного нового видобутку нафти й газу.

>Лише за кілька тижнів до виборів до ландтагу політичні партії Мекленбургу-Передньої Померанії також повинні зайняти чітку позицію та пояснити, як саме вони планують захистити узбережжя від нового проєкту у сфері викопного палива».

Майбутні вибори до місцевого парламенту можуть відіграти вирішальну роль у тому, як розвиватиметься конфлікт між енергетичними інтересами Польщі та закликами німецьких екологічних організацій до посиленого захисту Балтійського моря.

Ілон Маск відмовив Збройним силам України у можливості використовувати супутниковий зв'язок Starlink для ударів углиб території рфії.

Київ прагнув отримати цей доступ для ураження російських ракетних пускових установок як альтернативу американським ракетам-перехоплювачам до систем Patriot, запаси яких скоротилися через війну в Ірані, про що 7 серпня повідомило видання The Atlantic.

>Під час зустрічі у Білому домі 28 липня Президент України Володимир Зеленський попросив Президента США Дональда Трампа організувати зустріч із Ілоном Маском, щоб обговорити дозвіл українським військовим використовувати Starlink для наведення дронів під час ударів по об'єктах углиб рфії, однак Маск відмовився.

Колишній міністр оборони Михайло Федоров, який на початку цього року досяг домовленості з мільярдером про блокування супутникової мережі для військ агресора, продовжує виходити на зв'язок із Маском неформальними каналами.

Джерела, близькі до Федорова, зазначають, що наразі позитивного рішення немає. Маск наполягає на необхідності мирної угоди через страх ескалації війни у разі дозволу на удари вглиб рфії.

Наразі українські сили можуть атакувати російські цілі з використанням системи Starlink лише в межах міжнародно визнаної території України, включно з Кримом та тимчасово окупованими регіонами.

>Оснащення дронів модулями Starlink дозволило б завдавати точніших ударів по рухомих цілях у рфії. «Замість того щоб збивати стріли, ми битимемо по лучниках», — заявив Штілерман, співзасновник української оборонної компанії Fire Point.

Він пояснив, що супутниковий зв'язок SpaceX наразі використовується для створення зони ураження вздовж лінії фронту під час повномасштабного вторгнення рфії в Україну, однак застосування системи всередині рфії могло б «розширити зону ураження до 500 км» і потенційно дістати аж до сибіру.

• У 2022 році, посилаючись на побоювання ядерної ескалації, Маск так само відмовив Києву у можливості використовувати Starlink для ударів по рфських кораблях у Криму.
• Раніше болотяні пропагандісти закликали провести ядерний вибух у космосі, щоб знищити супутники Starlink компанії SpaceX після того, як вона вжила заходів для блокування їх використання ворожими військами в Україні.
• Вони (рфські пропагандісти) назвали супутникову систему легітимною військовою ціллю після того, як SpaceX обмежила доступ для військ агресора.

Джерело: https://united24media.com/world/elon-musk-refuses-ukrainian-request-to-enable-starlink-for-deep-strikes-inside-russia-21478

За останні два тижні удари українських безпілотників вивели з ладу майже дві третини найбільших логістичних хабів компанії Wildberries.

Станом на 2 серпня було припинено роботу близько 16 найбільших складських комплексів компанії.

Джерело зазначило, що Wildberries управляє приблизно 200 логістичними об'єктами по всій рфії, тобто пошкоджені майданчики становлять близько 8% від загальної логістичної інфраструктури компанії. Але удари були зосереджені на найбільших розподільчих центрах.

Згідно з оцінкою, Wildberries має лише 26 великих логістичних хабів площею понад 15 000 квадратних метрів. З них 16 об'єктів — орієнтовно 62% — були виведені з ладу.

>«Це склади, через які проходила більшість вантажопотоку компанії, тому їх втрата має непропорційно більший вплив на логістику, ніж може свідчити загальна кількість пошкоджених об'єктів», — зазначили в DroneBomber.

Окремо російський Forbes повідомив, що впродовж липня внаслідок атак безпілотників Wildberries втратив щонайменше 17% своєї загальної складської площі. За даними видання, станом на 2 серпня під ударом опинилися об'єкти сукупною площею 1,21–1,47 мільйона квадратних метрів, із яких пошкоджено, як повідомляється, від 893 000 до 1,154 мільйона квадратних метрів. Це становить від 17,2% до 22,2% заявленої логістичної інфраструктури компанії.

>За оцінками Forbes, збитки, яких зазнали продавці маркетплейсу, вже наблизилися приблизно до 3,5 мільярда доларів, а потенційні втрати можуть торкнутися сотень тисяч підприємств.

Збройні сили України розпочали завдавати ударів по логістичних центрах Wildberries 18 липня. Президент України Володимир Зеленський заявив, що ці об'єкти використовуються для забезпечення російської армії комплектуючими для дронів, навігаційним обладнанням та спорядженням.

Після серії атак маркетплейс вилучив тег "Все для СВО", за яким раніше розміщувалося понад 200 тис. товарів.

Однак сама продукція військового призначення залишилася на платформі:

• бронежилети та захисні шоломи доступні в розділі "Спорт";
• FPV-дрони та комплектуючі — у категорії "ТВ, аудіо, фото, відео техніка";
• за іншими запитами можна знайти військові аптечки, рації, рюкзаки, шеврони та прапори.

Джерело: https://united24media.com/war-in-ukraine/ukrainian-drone-strikes-disable-nearly-two-thirds-of-wildberries-largest-logistics-hubs-21282

Марсохід NASA Perseverance зафільмував Деймос — менший із двох супутників Марса, який сяяв у небі о 4:27 ранку за місцевим часом 1 березня 2025 року, на 1433-й марсіанський день (сол) місії. У темряві перед світанком ліва навігаційна камера марсохода використала свій максимальний час довгої експозиції в 3,28 секунди для кожного з 16 окремих знімків. Усі вони були об'єднані безпосередньо бортовими системами камери в одне зображення, яке пізніше передали на Землю. Загалом експозиція знімка становить близько 52 секунд.

Низький рівень освітленості та довга експозиція додають цифрового шуму, роблячи зображення туманним. Більшість білих цяточок у небі — це, ймовірно, шуми, а деякі з них можуть бути космічними променями. Дві з найяскравіших білих цяточок — це Регул та Альгієба, зорі, що входять до сузір'я Лева.

Кратер «Вудсток» у центрі праворуч розташований приблизно за пів милі (750 метрів) від марсохода. На той момент Perseverance прямував до локації під назвою «Пагорб Відьминого Ліщини» (Witch Hazel Hill).

>Ключовою метою місії Perseverance на Марсі є астробіологія, зокрема пошук ознак стародавнього мікробіологічного життя. Марсохід досліджує геологію планети та її минулий клімат, щоб підготувати ґрунт для освоєння Червоної планети людиною, а також є першою місією, що збирає й зберігає зразки марсіанських порід та реголіту.

>Програма NASA Mars Sample Return, у співпраці з ESA (Європейським космічним агентством), розроблена для відправки космічних апаратів на Марс, щоб зібрати ці задруковані зразки з поверхні та повернути їх на Землю для поглибленого аналізу.

>Місія «Марс-2020» Perseverance є частиною портфеля Програми дослідження Марса NASA та підходу агентства до досліджень «Від Місяця до Марса», який включає місії «Артеміда» на Місяць, що допоможуть підготуватися до освоєння Червоної планети людиною.

>Лабораторія реактивного руху NASA (JPL), якою від імені агентства керує Каліфорнійський технологічний інститут у Пасадені, створила марсохід Perseverance та керує його операційною діяльністю.

У липні 2026 року Державна митна служба перерахувала до держбюджету майже 78,3 млрд грн митних платежів – це найвищий місячний показник від початку повномасштабної війни, повідомила ДМС.

• Порівняно з липнем минулого року надходження зросли на 20,2%.
• Всього з початку року до державного бюджету спрямовано понад 498,4 млрд грн митних платежів.
• Суттєвий вплив на економічну активність в Україні у липні мало знищення потужностей підприємств-платників податків та імпортованих товарів, а також призупинення морських перевезень через українські порти.
• Попри ці виклики, субʼєкти господарювання продовжують працювати і наповнювати бюджет, додали в Держмитслужбі.

Опитування було проведене у липні у відповідь на триваючу дипломатичну кризу, яка розпочалася у травні, коли Зеленський присвоїв військовій частині почесне найменування на честь «героїв Української повстанської армії (УПА)».

>Рішення Зеленського викликало обурення в Польщі, що призвело до позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої нагороди Польщі, яку той отримав у 2023 році.

У своєму новому опитуванні CBOS виявив, що 59% поляків підтримують рішення Навроцького, тоді як лише 28% виступають проти нього. Втім, опитувані розділилися щодо наслідків: 41% зазначив, що це принесе Польщі більше втрат, ніж вигоди, і точно така ж частка вважає, що переваги перевищать витрати.

Втім, опитування також показало, що для поляків історичні суперечки не витіснили питання безпеки, зокрема переконання в тому, що для Польщі та України рфія є спільним ворогом.

Близько 75% респондентів погодилися з твердженням, що «Польща та Україна повинні насамперед співпрацювати перед лицем загрози з боку рфії, а не зосереджуватися на питаннях, які їх розділяють».

Серед найчастіше згадуваних пріоритетів у відносинах із Київом були:

• співпраця у сфері безпеки (61%),
• розбудова добросусідських відносин (46%),
• ушанування пам'яті жертв Волинської трагедії (43%),
• зміцнення регіонального лідерства Польщі (41%),
• забезпечення участі польських компаній у відбудові України (40%).

Трохи більше ніж половина поляків (52%) погоджуються з тим, що «Польща та Україна мають більше спільних цілей та інтересів, ніж суперечливих», тоді як 32% не погодилися. Переважна більшість (80%) погодилася з тим, що «від польсько-українського спору виграє рфія».

Також 84% респондентів заявили, що польська держава повинна реагувати, коли інша країна глорифікує історичні постаті, відповідальні за злочини проти поляків.

Однак на запитання, чи мають українці право вшановувати власних історичних героїв, навіть якщо ці постаті залишили негативний слід в історії Польщі, 44% відповіли ствердно, а 42% не погодилися.

Водночас понад три чверті опитуваних (77%) зазначили, що хороші польсько-українські відносини неможливо побудувати без розв'язання питань минулого, але схожа частка (73%) також вважає, що політики з обох сторін «розпалюють конфлікти між поляками та українцями задля власної політичної вигоди».

На основі відповідей у дослідженні CBOS виділив три широкі групи респондентів, класифікованих за їхнім ставленням до спору.

1. Найбільша група, описана як «моралісти», склала 46% і зробила більший акцент на історичних образах. У цій групі 99% підтримали рішення Навроцького та заявили, що хороші польсько-українські відносини неможливо побудувати без розв'язання питань минулого.
2. «Прагматики», які склали 34% опитуваних, приділили більше уваги майбутній співпраці. Близько 96% зазначили, що Польща та Україна повинні співпрацювати проти російської загрози, а не зосереджуватися на історичних суперечках.
3. Найменша група, яку CBOS означив як «відсторонені», представила 20% респондентів, які з більшою ймовірністю не мали чіткої позиції щодо польсько-українських відносин.

Яка ваша думка?

Джерело: https://notesfrompoland.com/2026/07/25/three-quarters-of-poles-support-cooperation-with-ukraine-against-russia-despite-historical-dispute/

CBOS: https://www.cbos.pl/PL/publikacje/raporty_tekst.php?id=7244

Близько 60 000 мігрантів перетнули кордон з Марокко та дісталися до північноафриканської території Іспанії - Сеути - з 29 липня, кількість загиблих досягла 57, повідомив місцевий губернатор.

>Іспанська влада називає "нападом" цей масовий наплив мігрантів до анклаву Сеута. Іспанська влада наголошує, що до вечора п'ятниці більшість мігрантів залишили Сеуту і повернулися до Марокко.

Однак країни ЄС занепокоєні таким неконтрольованим напливом іноземців на європейську територію.

Після попереджень кількох країн про загрозу Шенгенській угоді, яка забезпечує вільний рух через європейські кордони, Італія заявила про призупинення дії Шенгенського режиму з Іспанією.

Хоча Італія не має спільного кордону з Іспанією, це рішення стосуватиметься тих, хто подорожує між двома країнами літаком або морським транспортом.

У безпрецедентному прориві кордону прем'єр-міністр Іспанії звинуватив банди, які займаються торгівлею людьми.

Станом на вечір п'ятниці понад 48 тисяч людей добровільно повернулися до Марокко, повідомили іспанські посадовці.

>Раніше в п'ятницю прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, назвала побачене у репортажах із Сеути "шокуючим" і заявила у своїх соцмережах, що "неконтрольована імміграція" є загрозою безпеці ЄС.

Увечері в п'ятницю Франція заявила, що готова допомогти Іспанії впоратися з напливом мігрантів до Сеути. Помічник президента Франції Еммануеля Макрона повідомив, що президент розпорядився посилити прикордонний контроль на кордоні з Іспанією.

Міністерство внутрішніх справ Іспанії заявило, що від вечора четверга до Сеути морем вплав прорвалися близько 50 тисяч людей, переважно молодих чоловіків.

Під час тисняви, коли люди намагалися вибратися на сушу через стіну, на якій встановлено прикордонний паркан, загинули щонайменше 57 мігрантів - їхні тіла витягли з води.

Національний банк України вперше від початку 2025 року підвищив облікову ставку з 15% до 15,5%.

Також регулятор погіршив прогноз інфляції на цей рік, натомість покращив очікування щодо економічного зростання.

>«Підвищення облікової ставки спрямовується на збереження привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу вже в 2027 році повернути інфляцію на траєкторію сповільнення до цілі 5%.

НБУ готовий і надалі використовувати монетарний інструментарій, зокрема додатково посилювати процентну політику для стримування цінового тиску", — зазначив Пишний.

• Хоч споживча інфляція знизилась у червні до 7,2%, базова інфляція пришвидшилась до 8,1%, що перевищує прогноз НБУ. «Останніми місяцями посилення фундаментального цінового тиску набуло ознак стійкої тенденції через зростання витрат бізнесу, насамперед на логістику, оплату праці та енергоресурси», – зазначив Пишний.
• Тож з огляду на цей фундаментальний тиск регулятор вирішив підвищити облікову ставку. Востаннє НБУ підвищував ставку у березні 2025 року – з 14,5% до 15,5%. Потім регулятор знизив її до 15%.
• Нацбанк оновив свій макропрогноз, зокрема покращив очікуване зростання ВВП у 2026 році з 1,3% до 1,8%. Прогноз інфляції регулятор погіршив – з 9,4% до 10%. 
• Запорукою зростання стане розширення бюджетних стимулів. Також пожвавлять економіку більші, ніж торік, урожаї та спрямування частини зовнішнього фінансування на локалізацію виробництва озброєння.
• Крім цього, НБУ анонсував модернізацію операційного дизайну процентної політики. Перший етап стартує з 7 серпня – з цієї дати НБУ не буде повністю задовольняти заявки банків на розміщення коштів у тримісячних депозитних сертифікатах. «НБУ проводитиме процентні тендери з оголошеним обсягом розміщення цього інструменту один раз на два тижні», – зазначив Пишний.

У січні цього року НБУ вперше з 2024 року знизив облікову ставку – з 15,5% до 15%. Цикл помʼякшення монетарної політики регулятор планував розпочати з третього кварталу 2025 року, однак зрештою тримав ставку без змін через атаки рфії на українську енергетику. Після того, як у січні 2026-го НБУ знизив облікову ставку, регулятор очікував подальшого зниження на 0,5 в.п. у березні. 

Та очікуванням НБУ стала на заваді війна на Близькому Сході, яка спричинила стрімке зростання цін на енергоносії. Тепер регулятор тримає ставку на рівні 15%, але наголошує, що за потреби готовий її підвищувати. Зрештою у липні 2026-го ця потреба, на думку регулятора, таки виникла.

У червні 2026 року середня заробітна плата в Україні становила 32 783 грн ($733), що на 5,9% більше, ніж у травні.

За розрахунками аналітиків Forbes Ukraine на основі даних Держстату, у річному вимірі зарплати зросли на 25,4% – це найвищий темп за останні 15 місяців. У реальному вимірі, з урахуванням інфляції, зростання прискорилося до 17%.

Найвищі зарплати традиційно зафіксовано в Києві, а найнижчі — у Чернівецькій та Кіровоградській областях.

Регіони з найвищим рівнем оплати праці:

• Київ — 48 393 грн;
• Луганська область — 38 143 грн;
• Київська область — 33 849 грн.

Регіони з найнижчим рівнем оплати праці:

• Чернівецька область — 24 472 грн;
• Кіровоградська область — 23 882 грн.

Серед видів економічної діяльності найвищий рівень оплати праці зафіксовано у сфері інформації та телекомунікацій — 77 931 грн.

Найнижча середня зарплата — у сфері охорони здоров'я та надання соціальної допомоги, де вона становила 22 274 грн.

>Держстат наводить дані про середню заробітну плату до сплати податків.

Станом на 1 липня 2026 року загальна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні становила 3,8 млрд грн.

Чи чекаєте 40-50k?