r/Ukraine_UA

Мені 20, моєму хлопцю 26, ми разом 2 роки. Мені дуже потрібна стороння думка, бо я вже не знаю, як правильно вчинити в цій ситуації.

Я дуже хочу переїхати в інше місто. Є певні особисті причини, через які для мене це справді важливо, але я не хотіла б розкривати їх тут, оскільки вони стосуються мого хлопця та наших особистих справ.

Є ще один важливий момент: ми зараз живемо на прифронтовій території. Думаю, українці розуміють, що це означає. Через обставини, пов’язані з військовим обліком, він не може просто взяти й переїхати зі мною. Крім того, він дуже переживає через те, як на це відреагують його батьки.

А я через постійну загрозу обстрілів дуже боюся виходити з дому. Фактично я більшість часу сиджу в чотирьох стінах.

І саме тому я почуваюся так, ніби просто гаю своє життя.

Мені хочеться переїхати туди, де я зможу нормально виходити на вулицю, гуляти, знайомитися з людьми, кудись ходити, щось робити й просто відчувати, що я живу, а не постійно сиджу вдома та чекаю, коли все це закінчиться.

Мій хлопець не хоче переїжджати. Він вважає, що в нашому нинішньому місті все не так уже й погано, і не розуміє, чому для мене це настільки важливо.

Я намагалася пояснити йому, наскільки сильно це на мене впливає, але ми просто дивимося на ситуацію зовсім по-різному.

І головна проблема в тому, що він прямо сказав: якщо я переїду, ми розійдемося.

Я його люблю і не хочу втрачати наші стосунки. Але водночас я боюся, що якщо залишуся, то з часом стану ще більш нещасною і почну шкодувати, що відмовилася від можливості жити нормальним життям.

Я не вважаю його поганою людиною через те, що він не хоче переїжджати. Я розумію, що в нього є свої обставини та причини. Але я також не знаю, як нам бути, якщо для мене переїзд — це можливість нарешті нормально жити, а він не може або не хоче їхати зі мною.

Я не хочу розкривати всі деталі нашої ситуації через конфіденційність, тому деякі моменти навмисно залишаю без пояснення.

Як би ви діяли в такій ситуації? Чи реально зберегти стосунки, якщо один партнер хоче переїхати заради можливості нормально жити, а інший не може або не хоче їхати?

TL;DR: Ми живемо на прифронтовій території. Мені 20, хлопцю 26, разом 2 роки. Я майже не виходжу з дому через страх обстрілів і відчуваю, що просто гаю життя. Хочу переїхати в інше місто, але хлопець через певні обставини не може поїхати зі мною та не хоче переїжджати. Він каже, що якщо я поїду — ми розійдемося. Не знаю, як вирішити цю ситуацію.

для людини яка вже майже місяць живе в режимі прокинулась-робота-поїла-спати, поясніть, що відбувається? що за жарти про Федорова в президенти?

Вам комфортно бути самотніми чи ви просто навчилися це витримувати?

Я маю на увазі не один вечір без компанії. А саме коли у твоєму житті немає людини, якій можна просто написати: «Ти як?», розповісти щось абсолютно неважливе або просто побути поруч.

Цікаво, чи для вас самотність з часом стала комфортною, чи це радше те, до чого ви просто звикли.

І що для вас найважче в самотності?

Нещодавно поставили РДУГ
з речей які реально допомогли почуватися десь на 70 відсотків краще
1 омега 3 з високим EPA
2 креатин
3 вітамін D
і ще обовʼязково додав спорт бо коли просто сидиш весь день стан набагато гірший
навіть звичайні тренування і більше руху реально відчутно допомагають
ліки я поки не приймаю тому це саме мій досвід без медикаментів
не кажу що це всім допоможе але особисто для мене різниця реально відчутна.

Хотів би спробувати L-тирозин та L-теанін
є тут люди які мають досвід з ними?

Порадьте курси з фінансової грамотні. Бажано, що дійсно допомогли розібратись з інвестиціями. Одразу додам, що цікавить куди б можна було інвестувати до 5 тисяч $, розібратись в акціях, та вцілому в цих питаннях.

Я давно не слухала романтичних пісень. І так сталося, що через одного колегу просто послухала кілька... і раптом почала вслухатися в тексти.

Вам не здається, що вся ця любовна лірика якась… принизлива? 😅 І чоловіча, і жіноча. Ти ніби постійно принижуєшся перед іншою людиною.

Чи це просто моє сприйняття таке? 👀

https://preview.redd.it/r96bk0buubkh1.png?width=694&format=png&auto=webp&s=8959fd277f7ae49b4647db9d5ba0e67ccdccee43

Не підкажете як знайти романтичні стосунки, зараз, бо багато чого пробував, але глухо.

Ситуація: 8 разів користувався Баду, але крім розчарування нічого не приніс, склалося враження що я єдиний хто був зі свого міста зі 100% заповненим профілем. З мого міста були: або короткі діалоги, або ігнор. Тіндер не знаю, мало ним користувався та схоже на те що малопопулярний в моєму місті. Якщо скажете шукати: на профільних заходах - а у нас їх майже немає, а якщо проводять то тільки під 14.02, але там людей як кіт наплакав. Інші заходи - не є підходящими для цього (я так чат GPT переконав, колись, бо мав з ним діалог з приводу цього). Шукати серед знайомих/друзів - не варіант, бо друзів всього двоє і їм за 35, а мені буде 30 в цьому році. Щодо знайомих - з ким хоч якось контактую не так багато - достатньо пару пальців на руці, решта - люди, яких я знаю. І то навряд у них є для мене підходяще. Соцмережі теж не варіант - бо для дівчат працює, для мене - ні, оскільки я не дівчина, бачив як воно працює, для таких як я. Шукати в іншому місті - не варіант, бо їхати далеко. Міста де люди водяться - Полтава (160-180 км на південь), Харків (180-200 км на південний схід). Taster і русняве лайно Дайвінчік - теж не варіант. В одному дуже мало людей в радіусі, інший ще краще - руснява помийка. От і виходить що просто ніде. Знаю що будуть ще варіанти, але я відповім там, де про них питатимуть і так. Тому читайте ще коментарі, під цим дописом.

Може хтось мав досвід і може допомогти. Як в онлайні знайти учнів 7-17 років для навчання в айті школі? В нас в школі широкий вибір курсів та ціна наче приваблива, мало не найдешевша на ринку зараз, а особливо у співвідношенні ціна/знання. І сайт не найостанніший в пошуку. Але чомусь у інші школи записується більше учнів.

З хлопцем 4 роки в стосунках, я його дуже люблю і загалом в нас все чудово окрім одного , останнім часом помічаю що зовсім не хочу з ним інтиму, дуже важко налаштувати себе на секс . Деколи бувають періоди ,що я не хочу щоб він навіть торкався мене.

Часом відчуваю якусь відразу до нього, хоча він ніколи мене не примушував до цього,завжди ставиться з розумінням і перед СА в нас завжди хороша прелюдія, та останнім часом я себе просто примушую до інтиму бо ж йому хочеться.

Не знаю що так впливає на мене, думаю що в нас різна сексуальна конституція. Мені вистачає пару днів на тиждень, а йому хочеться чи не щодня.

Можливо варто звернутись до фахівця чи поговорити про все з партнером?

Це сталося на хрестинах нашого сина, коли йому був лише 1 місяць. Ви маєте знати, який у мене тоді був моральний та гормональний стан, до того ж мені було 17 років.
Спочатку все починалося не так погано, але напруження вже відчувалося. Поз’їжджалося багато людей, серед них моя сестра (назвемо її Настя), яку я взяла за хрещену свого сина. Також була ще одна дівчина (назвемо її Ліза), яка теж була хрещеною нашого сина, і її мама.
Насті та Лізиній мамі було по 35 років. У день хрестин до мене сильно чіплялася моя сестра Настя й кілька разів доводила мене до сліз. Чоловік на це ніяк не реагував. Я сказала йому, що хочу, щоб він мене захистив, але він відповів, що я сама зриваюся на всіх, хоча це було не так.
А вже наступного дня, коли зібралися самі куми, щоб похмелитися і так далі (я не пила, бо була на ГВ), це був просто піздєц.
Лізина мама почала сперечатися зі мною через те, що я не хотіла виносити свого сина на двір, коли було вітряно. Тоді вона почала психувати й пішла плакати. Мій чоловік бігав за нею, намагався її заспокоїти, а не мене, хоча на той момент мені вже здавалося, що мої нерви ось-ось не витримають.
У цей момент моя сестра накинулася на мене через те, що я нібито посварилася зі своїм чоловіком. Вона схопила мене за горло й хотіла вирвати мені волосся. Я якось вирвалася.
А після цього на мене накинулася Лізина мама — почала рватися мене бити. Її зупинили куми. Але в той момент у мене ще й забрали дитину та не хотіли віддавати. Я пригрозила поліцією, і дитину мені якось віддали.
У мене була така істерика… А чоловік просто дивився на все це й каже, що я була не права в цій ситуації.

Ну власне кажучи мене зупинила патрулька. Все окей, тільки штраф заплатити. Я це зробив на наступний день через Дію. Там показує що все оплачено, все гаразд.

Але сьогодні прийшло виконавче провадження наче я той штраф взагалі не платив, мені нарахували пеню та ще якісь судові виплати та вимогу описати моє майно заради якихось 850 гривень.

Ну і дауни я єбав. Що Дія гівно, що єбучий Укргазбанк.

Як так уйобіщно можна працювати?