u/Alex_Mihalchuk

No visiem cipariem, kurus šodien sadzirdēju, par svarīgāku uzskatu vēlētāju daļu, kura piedalījās vēlēšanās. Tā bija tikai puse vēlētāju. Un šis balsojums ar kājām pierada, ka Latvijas pilsoņu puse neuzskata, ka no šī pasākuma ir atkarīga viņu nākotne. Un ne tāpēc, ka Saeimas deputāti to nevar ietekmēt, bet tāpēc, ka vēlētāji nevar noteikt, kas būs atbildīgs par viņu nākotni.

Ще 22-го року я працював у парі з біженкою з Херсона. Вона мені розповідала про протести, в яких брала участь у перші дні окупації і про те, як почали зникати активісти, після чого протести припинилися. Я у відповідь нагадав, що українці звинувачували білорусів у пасивності, хоча в Білорусі опозиційні політики почали зникати ще 1999 року. Ми спілкувалися російською мовою. Більшість працівників підприємства були литовці, які не розуміли російську мову. Біженка спілкувалася з латвійськими російськими російською мовою. Мені це спілкування завжди здавалося дивним, тому що майже всі місцеві росіяни - ватники, що підтримують пуйло.

За останні 4 роки я припинив читати тексти та слухати відео російською мовою. Вже давно відмовився розмовляти російською з латишами. Тепер уже не говорю російською з місцевими росіянами. На моєму новому місці роботи я теж спілкуюся з російськими латиською. За тиждень мене перевели з бригади з російською начальницею до бригади, якою керує латишка. Я був би цьому навіть радий, якби не одне "але". У бригаді працює українка, з якою латиші змушені спілкуватися російською. Відмова спілкуватися з нею російською може бути розцінена як прояв неприязні до українців. Українка намагається виявляти дружелюбність і ось уже латиші довкола говорять російською, зокрема зі мною. Латиші завжди дуже легко переходять російською і мені часто доводиться змушувати їх говорити зі мною латиською. Нещодавно українка у розмові з латишкою заявила, що мовна проблема – це політика. Тобто, коли українка розмовляє російською з латишкою – це не політика, а коли латиші відмовляються говорити в Латвії не латиською – це політика. Латишка поганою російською відповіла "Яка різниця?". І ось тут я не витримав. Я сказав, що саме цю фразу вимовив Зеленський напередодні війни. Латишка не зрозуміла, бо не знала історію цієї фрази, а українка не зрозуміла, бо я сказав це латиською.

Я дійшов висновку, що українці перетворилися на зброю в руках місцевих орків, за допомогою якої знищується латиська нація. Так, Латвія досі вільна лише завдяки мужності українців. Але ті ж українці знищують її в інший спосіб.

Учасники розмови жодного разу не згадали "Секретного агента", в якому розповідається, як російський дипломат організував теракт у Лондоні. Є екранізація цієї повісті.

Я вважаю недоречною спробу прив'язати Конрада до Фрейда. Конрад був польським католиком і з цієї позиції спостерігав те, що відбувалося в протестантській Британській імперії. Я вже писав, що не вважаю протестантизм християнством, оскільки після Реформації відродилося рабовласництво, а основною ознакою поширення християнства в Європі було скасування рабства. Протестантизм ділить людей обраних (рятованих) та інших.

Пан Ростислав також згадав романтизм, що викликало в мене асоціацію із Дмитром Биковим, який намагався вивести нацизм із німецького романтизму. Для всіх, кому подобається Фрейд і не подобається романтизм, у мене питання: до якого стилю належить Євангеліє з його історією про народжену простий жінкою боголюдину, яку розіп'яли на хресті?

У відео згадувався латвійський банк у схемі відмивання брудних грошей. Тому треба звертати увагу не лише на Лондон, а й на Ригу. Сюди з Лондона переїхав бізнес-партнер Фрідмана Петро Авен, громадянин Латвії. Вже кілька років у Саймі точаться дебати про позбавлення його громадянства, але досі не вдалося набрати достатньо голосів, щоб ухвалити відповідний закон, що говорить про рівень його впливу на латвійських політиків.

Я нещодавно спілкувався з одним із представників ординського світу. Як аргументи використав християнську мораль. У відповідь отримав звинувачення у маніпуляції. Днями прочитав пост українця, в якому він висловлював подив щодо спроб орків змусити себе любити за допомогою бомбардувань мирного населення. І в моєму випадку, і у випадку з українцем, ординці сприймалися як люди з християнською мораллю. Але це негаразд. І треба дивитися не на їхні хрестики, а на труси. Тому що вони з хрестиками, але без трусів. Християнська мораль для них є тією самою химерою совісті, від якої Гітлер/Геббельс звільнили німецьких солдатів. Тому вони сприймають апеляцію до християнської моралі як маніпуляцію. Їх християнська мораль є ознакою слабкості. Принаймні так її сприймають пересічні представники орди.

Представники еліти сприймають її по-іншому. Вони розуміють силу християнської моралі, тож постійно намагаються зруйнувати її у свідомості українців. Я вже писав про такі спроби, зокрема про книгу Померанцева, перекладену українською мовою, де розповідається про те, як британці за допомогою аморальних методів перемогли нацистську Німеччину.

У мене зараз немає часу, щоб регулярно протистояти атакам орків на інформаційному фронті. Я маю час, щоб їх побачити, але його недостатньо, щоб їх відбити. Головне, до чого я закликаю – завжди оцінювати прочитане та почуте з позиції християнської моралі.

Те, що сьогодні відбувається в Європі, багато в чому зумовлене деградацією християнської моралі. Я вже писав про те, як орки та ісламісти вміло використовують цю деградацію для руйнування європейської єдності. Тому важливо залишатися вірним принципам християнської моралі незалежно від усіх тих симулякрів європейськості, якими намагаються її замінити.

Vakar iepirkos Maximā. Ieraudzīju, ka tomātu ķekaros cena ir 1,19. Nebiju plānojis tos pirkt, bet padomāju, ka diez vai tiem vēl būs tik zema cena. Paņēmu vienu ķekaru. Es vienmēr pārbaudu preču cenas. Tagad to ir vieglāk izdarīt pašapkalpošanās kasēs. Bet sveramiem precēm cenu ar atlaidi rāda nevis par kilogramu, bet par preces svaru. Kad pirku aužu pārslas ar atlaidi, redzēju čekā tādu pašu cenu ar atlaidi, kas ir uz plaukta - 1,46. Bet tomātiem rāda cenu ar atlaidi par svaru. Kad skanēju preces, redzēju, ka tomātiem ir atlaide, bet bija grūti saprast, kāda ir atlaide. Tikai mājās ar kalkulatoru noskaidroju, ka tomātu cena ir 1,69 par kilogramu.

Початок

У цій частині я хотів би обговорити заперечення Мілля Джонсону:

>"Будучи викриті у неможливості привести якийсь аргумент на свій захист, який би водночас не виправдовував і Марка Аврелія, вороги релігійної свободи кидаються нерідко в інший бік для виправдання релігійних переслідувань і разом із Джонсоном стверджують, що гонителі християнства мали рацію, - що гоніння є випробування, через яке повинна проходити істина і з якої вона завжди виходить торжествуючою, - що всі переслідування, зрештою, виявляються безсилими проти істини і, на щастя людей, дійсні лише проти шкідливих помилок."

Міль намагається довести, що переслідування можуть перешкодити урочистості істини. Як очевидно з процитованого уривка, істиною Мілль називає християнську віру, і навіть протестантизм. Він згадує історичні події ще до Мартіна Лютера, коли реформація церкви, що починалася, була придушена репресіями. Він також пише про людей великого розуму, але слабкого характеру, які у разі репресій не наважуються проголошувати те, що вважають істиною.

Помилка міркувань Мілля полягає в об'єктивації християнства та самого поняття істини. Істина у його розумінні існує незалежно від людей та їхнього ставлення до неї. Таке саме ставлення до здобутків християнської цивілізації ми можемо побачити у попередників Мілля - Гоббса, Локка та ін. Християнський спосіб життя сприймається як закон природи. На цій об'єктивації збудовано суспільство Нового часу.

У цих міркуваннях переплутано причину і слідство. Християнство набуло статусу істини, пройшовши через переслідування та мученицькі смерті. Воно завоювало серця європейців та зробило їх непереможними. Представники інших цивілізацій з іншими віруваннями було неможливо підкорити християн. Його істинність доводилася в кривавих битвах. Тому такими наївними здаються міркування Мілля про м'якотілі генії, у яких не вистачає духу відстоювати істину у відкритому протистоянні.

Ми є свідками та учасниками "дискусії" про істину, яка вже п'ятий рік ведеться в Україні. Коли говорять про оркостанську агресію, то зазвичай мають на увазі імперські амбіції пуйла. Але насправді у цій війні йде дискусія про те, що насправді є істинним – ординський деспотизм чи християнська рівність. Зараз для пуйла головне завдання – змусити забути українців та європейців про що ця війна. Тому для нас зараз головне – не дозволити йому це зробити.